Чому добрива не дають результату: де насправді втрачається врожай?

Багато фермерів в Україні останніми роками стикаються з однією і тією ж проблемою: добрива вносяться, витрати ростуть, а врожай або стоїть на місці, або навіть падає.

Логічне питання: чому так відбувається? На перший погляд здається, що причина — у погоді чи сортах агрокультур, але на практиці проблема глибша.

Головна причина — це низький коефіцієнт використання добрив: рослина засвоює лише частину внесених елементів живлення. Решта: вимивається, фіксується в ґрунті або переходить у недоступну форму.

За різними агрономічними оцінками реально засвоюється: азоту (N) — приблизно 30–50%, фосфору (P) — 10–25%, калію (K) — 40–60%. Тобто значна частина добрив просто не працює, а це значні втрати грошей.

Фосфор і калій швидко переходять у форми, які рослина не може засвоїти, що особливо актуально для карбонатних грунтів та грунтів з високим pH. Азот після дощів вимивається в глибші шари грунту і стає недоступним для кореневої системи.

Деградація мікробіоти грунтів заважає ефективному засвоєнню мінеральних добрив. Саме мікроорганізми переводять більшість поживних елементів з недоступної форми на органічні сполуки, якими рослина може «харчуватися». Без активної мікробіоти навіть дорогі добрива працюють гірше.

Що з цим робити? Є два підходи:

1. Просто збільшувати норму добрив — це найпоширеніший шлях, але він збільшує витрати і не вирішує проблему ефективності.

2. Підвищувати коефіцієнт засвоєння мінеральних добрив рослинами — це розумніший підхід.

Мікробіологія ґрунту відіграє ключову роль в переведенні мінеральних добрив у доступну для рослин органічну форму. Саме тому сьогодні аграрії все частіше переходять від підходу «більше внести» до підходу «краще використати». Про один із таких підходів — у наступній статті.